Фото

8 7 4
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода Львів
  • 23Жов

    22.10.2009

    У ніч з неділі на понеділок невідомі підпалили автомобіль «Фольксваген-Джета» екс-мера Самбора Тараса Тершовчина. Пожежа сталася у дворі будинку в центрі міста, де Тарас Іванович проживає з сім’єю. За словами Т.Тершовчина, пожежники вчасно під’їхали і не дали розірватися паливному баку. Сусідські авто вогонь не зачепив.
    Вночі на місце пригоди також прибули самбірські правоохоронці, вони й виявили на капоті 20-річного автомобіля пляшку з бензином. Т.Тершовчин написав відповідну заяву до міліції.
    Нагадаємо, у 1998 році, коли Тарас Тершовчин балотувався у народні депутати України, у нього викрали автомобіль, який і досі не знайшли. У коментарі власкору ZAXID.NET Т.Тершовчин зазначив, що він пов’язує підпал автомобіля із наступними виборами мера Самбора. «Вибори мера Самбора почалися 19 жовтня 2009 року», – додав Тарас Тершовчин.
    ZAXID.NET
    Сила думки місцевих аналітиків
    Тим часом, інцидент почала коментувати преса. Приміром, газета «Високий Замок» вустами свого власкора Романа Іванчука твердить таке: «Екс-мер вважає, що причиною стали майбутні вибори до мерії. За його словами, хтось розпустив чутки, начебто він, Тарас Тершовчин, збирається йти «на ратушу»… Тарас Іванович каже, що до нього зверталися виборці з цього приводу, але твердить, що говорити про це зарано. Відверто кажучи, політична версія нам не конче сподобалася, бо про вибори мера у Самборі ще не говорять настільки голосно, аби від цього палахкотіли машини…
    Місцеві аналітики (що за «контора»? – ред.) засумнівалися у версії пана Тершовчина і навіть натякнули на те, що він і сам міг спалити авто, аби попіаритися і привернути до себе увагу. Хоча піаритися такою ціною нелогічно…».
    Львівська газета «Експрес» повідомляє: «Про пожежу мені повідомили сусіди, – розповідає Тарас Тершовчин. – Разом ми взялись гасити полум’я вогнегасниками, а через кілька хвилин приїхали пожежники».
    Після того, як пожежу загасили, власник обгорілої машини зрозумів – його автівка уже не підлягає відновленню, адже в ній згорів двигун, а також передні колеса. Розслідуванням цієї справи зайнялися правоохоронці Самбірського міськрайвідділу міліції».
    Коментар з приводу цієї сумної події дав Тарас Тершовчин і нашій газеті. Він уже спав, коли задзвонив телефон і сусід повідомив, що горить автомобіль Тершовчина. Вибігши на подвір’я з пластиковою п’ятилітровою пляшкою з водою, Тарас Іванович побачив, що сусіди намагаються загасити полум’я вогнегасниками. Найбільше хвилювалися аби вогонь не дістався бака з пальним, тим паче, що поруч стояло сусідське авто з двигуном, який працює на газі – потужні вибухи поблизу житлового будинку могли би мати, м’яко кажучи, непередбачувані наслідки. Тершовчину вдалося відімкнути дверцята з боку водія і зірвати кришку над щитком із запобіжниками – вони виявилися цілими, що переконало його і МНСників: про самозагоряння не йдеться. Автомобіль був застрахований «автоцивілкою», яка передбачає, як відомо, матеріальну компенсацію потерпілому лише в тому разі, якби власник завдав матеріальних збитків, наприклад у ДТП, власникові якогось іншого транспортного засобу.
    Від себе можемо додати: коли б хтось із «місцевих аналітиків» побачив, як дбайливо і з любов’ю протягом багатьох років Тарас Тершовчин ставився до свого старенького фольксваґена, думка про «підпал авто з метою піару» не лише ніколи не з’явилася б на шпальтах поважної газети, але й заледве чи могла б узагалі прийти до «аналітичної голови».
    Годі достовірно визначити, чого більше домагалися зловмисники – завдати Тершовчину максимальних побутових незручностей (для людини активної, якою є Тарас Іванович, відсутність автомобіля – дуже відчутна перешкода на життєвій дорозі) чи домогтися психологічно-моральної травми (полум’я посеред ночі, сам факт підпалу як своєрідного попередження, тощо). В кожному разі поки що протягом десяти днів триватиме перевірка, а відтак за її результатами правоохоронці вирішать – порушувати кримінальну справу чи ні. Що ж до подальшої долі автомобіля, то його – найімовірніше – віддадуть на злам, хай ще якась придатна запчастина послужить людям.
    Власна інформація.

    Автор: admin, 1:52 pm

Коментарів: 3

WP_Cloudy
  • земляк пишет:

    Тарасику, невже ти такий наївний чоловік і гадаєш, що після твоїх “подвигів” люди ще віритимуть у вигадану тобою ж байку про тебе, як невинну жертву цинічних провокацій? Ну не сміши горобців – кому до біса потрібне твоє нафталінове авто двадцятирічної давності?! Та який з тебе кандидат у мери Самбора після того, як ти за пару років свого “героїчного” мерування, готуючись прикупити місце у списку до ВР, дощенту випотрошив кишені своїм землякам і перетворив місто на руїну (до сих пір не можемо зафарбувати фасади будинків з надписами “Тарасе, зроби дороги!”, “Долю за грати!” та ін.). Єдине, де ти можеш, небораче, скласти реальну конкуренцію – так це в номінації “Найкращий хабарник року” чи “Найкращий артист циркового жанру”. Народ пам”ятає, як талановито ти “втрачав свідомість” в залі суду, щоб “розчулити” суддю Ганича, хоча він щоправда більше “розчулився” не твоїм артистизмом, а розміром хабаря, яким ти віддячив йому за виправдальний вирок та яким відкупився (поки що!) від буцигарні. Так що “викрадення” авта напередодні парламентських виборів, “цинічні провокації” з підкидання хабарів, спалення нафталінового авта – це все намагання одного порядку зробити з себе жертву, аби відволікти увагу від своєї справжньої суті. А народ вже добре затямив, що Тершовчин – хабарник, пройдисвіт, аферист і політичний спекулянт. Народ більше не дасть себе обдурити!!!

  • Василь пишет:

    Cамбірчанин відповідає «земляку»
    Прочитав пасквіль написаний «земляком» і по стилю написаного зразу стало зрозуміло, що за цією кличкою стоїть прізвище – Наталія Крісман.
    Наталія Крісман – це помічник народного депутата Ярослава Кендзьора, вона ж є і його адвокат, вона ж і його співмешканка. Кендзьор давно покинув свою сім’ю і веде з Наталією Крісман антиморальний спосіб життя співмешкаючи, недалеко від обласного управління СБУ, в шикарній квартирі по вул. Кастелівка в м. Львові, яку Кендзьор придбав одразу після виборчої кампанії 2002 року, коли по рухівському списку (Дрогобичцький в/округ) пройшов в народні депутати місцевий олігарх Петро Димінський. Список формував Кендзьор, як керівник Лвівської крайової організації НРУ. Обліко моралє цих двох істот Кендзьор і Крісман відповідають слову – дволикі.
    Ярослав Кендзьор – кагебістська кличка «Спортсмен», в 60-ті продав КГБ свого рідного дядька. Потім він був активним членом КПСС. З початку 90-х років проліз в Рух (НРУ), з допомогою якого вже відсиджує у Верховній Раді України шосту каденцію як народний депутат. В 2008 році – рухівці зрозумівши кагебістську суть «Спортсмена», на з’їзді НРУ виключили Кендзьора-Спортсмена з НРУ.
    Самбірчани давно розкусили Кендзьора, цього псевдоборця за народні інтереси, який в серпні 2005 року був організатором політичної провокації проти міського голови Тараса Тершовчина. Ще в 2006 році, під час виборів до міської ради, самбірчани не пропустили місцевих рухівців в депутатський корпус Самбірської міської ради, через те що в першій п’ятірці була Сорока Оксана, особа яка підкинула гроші в зошит міського голови Тершовчина. Таку оцінку діяльності Кендзьора-Спортсмена самбірчани дали ще тоді, а сьогодні його навіть місцеві рухівці не хочуть бачити в Самборі.
    На виконання політичного замовлення Кендзьора-Спортсмена міліцейсько-прокурорська репресивна машина перетворили політичну провокацію в кримінальну справу, і вже п’ятий рік Кендзьор-Спортсмен, використовуючи свій статус народного депутата, продовжує переслідувати Тараса Тершовчина, який відстоює свої права в судах.
    Прокуратура інкримінує меру отримання хабара за приміщення, яке не було власністю міської ради, що є повним юридичним абсурдом.
    Самбірчани переконані, що Тершовчин переможе Кендзьора-Спортсмена та репресивну машину, яка діє совєтсько-кагебістськими методами.
    Що ж до підпалу автомобіля то це є свідченням того, що Тарас Тершовчин є сильна особистість, якого не зламало навіть майже річне перебування в Львівському СІЗО, і залякати людей такого гарту – неможливо. Таких бояться і політикани такого штибу, як Кендзьор, і ті які сьогодні керують містом Самбором. І те що Наталія Крісман почала поливати брудом Тараса Тершовчина є доказом того, що їм стає страшно тільки від однієї думки, що Тершовчина самбірчани зможуть знову обрати Самбірським міським головою. То ж травень 2010 року покаже кому повірять самбірчани.

  • Рухівець пишет:

    Тершовчин молодець, що зробив такий сайт на якому продовжує боротьбу проти кагебістської системи і її прихвостнів. Вже сам факт того, що він не видалив з сайту ту брехню, яку написав так званий “земляк”, а дає людям можливість читати і обговорювати цю тему, є доказом того, що він є справжній політик. Якщо би хтось написав таке на нинішнього мера Михайла Кота то був би вже страшний скандал. Навіть найправдивіший журналіст Роман Іванчук з газети “Високий Замок” боїться покритикувати Кота ( а є за що,бо те що діється в Самборі за його правління то Тершовчину і не снилося).Але Кендзьор сьогодні не втручається в «котяче» правління, бо Кіт залишив пані Іванну Йоник працювати в управлінні освіти (хоча пані Йоник вже давно є пенсіонеркою), яка і надалі знущається з освітян. Самбірчани знають, що конфлікт між Тершовчином і Кендзьором почався через пані Йоник, яка позволяла собі говорити до освітян жахливі слова, зокрема вона могла сказати директору школи (жінці) : «Ти корово, стуль собі морду», або «щоб ти не дочекалась сьогодні дітей своїх побачити».
    Тому Тершовчин поступив справедливо, коли після ліквідації відділу освіти та утворення управління освіти, запропонував їй поза конкурсом посаду заступника начальника управління освіти. Та пані Йоник заявила, що за нею стоїть Кендзьор, і вона надалі буде керувати самбірською освітою. А того рухівця, який дав згоду очолити самбірську освіту – Кендзьор, маючи багаторічний досвід служіння в КПРС, діючи комуністічєскімі методами, за це виключив його з НРУ. Отакою є правда про кримінальну справу яка сфальсифікована проти Тершовчина, і самбірчани це все давно зрозуміли.
    В свій час Тершовчин говорив журналістам: “пишіть про мене все, але тільки правду і при цьому залишайтися журналістами а не “писаками”. Та Роман Іванчук так старався, що в кожному четверговому додатку до газети “Високий Замок” лив стільки бруду і неправди на Тершовчина, що було гидко читати цю брехню, а про Кота боїться і трішечки правди сказати самбірчанам, можливо тому що в свій час за другої мерської каденції Кота(1998-2002 рр.) отримав пару буків на мягке місце.
    Але як би не старалися поливати брехнею Тершовчина такі особи як Кендзьор, Крісман і їм подібні – правда все одно восторжествує. Тершовчин ще буде у великій політиці України, самбірчани в нього вірять.
    Сабаки брешуть а караван іде !!!