Фото

3 6 1
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода Львів
  • 04Сер

    Звернення Тараса Тершовчина,

    колишнього Самбірського міського голови,

    до Голови УНКП Олега Соскіна

    Голові Української Національної Консервативної партії
    Соскіну О.І.

    Тершовчина Тараса Івановича
    вул. Шухевича 76 кв.65
    м. Самбір, 81400 , Львівська обл.
    тел.дом. 8(03236) 3-29-32
    тел.моб. 8(067) 493-61-17

    15 квітня 2008 р.

    Шановний Олеже Ігоровичу!

    Звертаюся до Вас з приводу брутальної провокації, яку вчинили відносно мене, Самбірського міського голови, працівники міліції та прокуратури, 04.08.2005р., по політичному замовленню народного депутата України – Кендзьора Ярослава Михайловича, що було ним підтверджено 20. 10. 2006 р., під час судового розгляду кримінальної справи № 166-0171, в Залізничному районному суді м. Львова, на якому він був, допитаний як свідок (витяг судової стенограми додається).

    В найкращих традиціях комуно-більшовицької системи політична розправа наді мною, здійснюється і по сьогодні.

    Політичне переслідування проти мене скоординовано чинить ціла мережа корумпованих високопосадовців до якої входять:
    - народний депутат Кендзьор Я.М.;
    - прокурор м. Києва Блажівський Євген Миколайович ( давав дозвіл на мій арешт 04.08.2005 року, займаючи посаду прокурора Львівської області);
    - начальник УМВС України у Тернопільській області Максимов Віталій Вікторович (безпосередньо керував операцією по моєму затриманню та арешту 04.08.2005р., виконуючи обов’язки начальника УМВС України у Львівській області );
    - мені також відомо, що на моє затримання, 04.08.2005р., та наглядом за цією політичною провокацією, спеціально з Києва до Львова приїжджав заступник міністра МВС України – Москаль Генадій Генадійович, на даний час народний депутат України (Блок “НУ-НС”);
    - також вважаю, що без погодження з міністром МВС України – Луценком Юрієм Віталієвичем, (з яким я разом на Майдані відстоював Президента України), проти мене, Самбірського міського голови, представника Блоку “Наша Україна”, не було б проведено 04.08. 2005 р. такої брутальної сталінсько-беріївської розправи.

    Здійснюючи політичні репресії ці посадовці відновили в сьогоднішній час режим бандократії Л. Кучми, коли я, член Конгресу Українських Націоналістів, в 1998 році балотувався до Верховної Ради України по виборчому окрузі № 125, а мене “мочив” інший кандидат по цьому ж окрузі Фурдичко Орест Іванович, від блоку “За Єду”. В мене під час виборчої кампанії було викрадено автомобіль “Фольксваген-Пассат”, після чого був телефонний дзвінок на мій домашній телефон, і якийсь невідомий чоловічий голос запитав — чи маю я бажання дальше балатуватися в народні депутати. Я відповів, що мене не залякають, і дальше продовжував політичну боротьбу. Після виборів 1998 року, на яких переміг Фурдичко О.І., я був змушений звільнитися з посади завідуючого Самбірським відділенням банку ЛОД АППБ “Аваль” та виїхати з м. Самбора в пошуках роботи.

    Другий кандидат, по цьому ж окрузі, від партії ПРП, видаючи себе кандидатом від партії УРП — Пукшин Ігор Гелярович (який займав, за часів президенства Л. Кучми, посаду заступника міністра юстиції),заявив мені, щоб я знявся з реєстрації на його користь, в чому я йому відмовив. Під час виборів 1998року, я разом з Левком Лук’яненком провели зустріч з головою Львівської обласної організації УРП – Орестом Парубчаком, під час якої, Левко Лук’яненко запитав в нього, чому він обманним шляхом висунув Пукшина І.Г. від партіїї УРП кандидатом в народні депутати. Шкода було дивитися на те, як ганебно викручувався О. Парубчак. Після виборів 1998 року його було знято з посади голови ЛОО УРП. На теперішній час (2008 рік), Пукшин І.Г. займає посаду заступника Глави Секретаріату Президента України.

    Доказом того, що ця кримінальна справа є політичним замовленням є такі факти:
    - Кендзьор Я.М., виступаючи в Залізничному районному суді м. Львова, як свідок, признався, що погрожував мені, ще в 2002 році, заявивши в присутності депутата Львівської обласної ради Михайла Вовка, що коли я не поновлю Йоник Іванну Іванівну на посаді завідувача Самбірського міськвідділу освіти, то він буде мене “мочить”, тобто знищить, що робить і по сьогодні.
    - він також заявив в суді, що якби не він, то депутати Самбірської міської ради не прийняли 08.08.2005 року, завідомо незаконного рішення “Про дострокове припинення повноважень міського голови м. Самбора”, яке було скасовано Мостиським районним судом Львівської області. Вищий адміністративний суд України, 21.08.2007 року, залишив рішення Мостиського районного суду в силі.

    Ще одним доказом того, що одним з організаторів цієї кримінально-політичної справи являється Кендзьор Я.М., є той факт, що адвокатом осіб, які написали по вказівці міліції заяви, в яких обвинувачено мене в скоєнні злочинів, була і є помічник народного депутата Кендзьора Я.М. – Наталія Крісман.

    В судовому слідстві стало відомо, що:
    - громадянка Сорока Оксана Іванівна, по зговору із працівниками міліції, підкинула в мій зошит гроші, в той час коли я оглядав приміщення ПП ”Черемшина”, директором якого вона є, по вул. І. Франка, 34 в м. Самбір, це підтвердив свідок по справі Мисько М.С.
    - під тиском працівників міліції, ще шість жителів м. Самбора в серпні 2005 року написали заяви про те, що протягом 2002-2005 років я вимагав в них хабар, але на підтвердження їхніх показань, в матеріалах справи, відсутні достовірні докази.

    Слідчий в особливо важливих справах прокуратури Львівської області Литвинюк Олег Володимирович, на основі штучно створених доказів обвинувачення , з грубим порушенням ст.ст. 22, 98 КПК України, порушив, 04.08.2005 року, відносно мене кримінальну справу № 166-0171.

    Обвинувачення, пред’явлене мені Львівською обласною прокуратурою, в тому, що я вимагав хабара за майно, яке не належало до комунальної власності, суперечить нормам ст. 368 КК України, та не відповідає фактичним обставинам справи, тому що міський голова – не міг розпорядитися майном, яке не належало до власності міської ради, в інтересах того хто дає хабара, з використанням наданої йому влади чи службового становища, та у відповідності до ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” не мав права одноособово приймати рішення про приватизацію будь-якого приміщення, так як право приймати таке рішення є виключною прерогативою ради.

    Не зважаючи на вагомі докази моєї невинуватості, прокуратура Львівської області арештувала мене, і за рішенням Галицького районного суду м. Львова мене було поміщено 12.08.2005 р., в Львівський слідчий ізолятор. В СІЗО мене тримали десять з половиною місяців до 21.06.2006 року, де я постійно зазнавав моральних та психічних тортур.

    Під час розгляду цієї кримінальної справи в Залізничному районному суді м. Львова встановлено факти, які підтверджують, що працівниками правоохоронних органів було вчинено провокацію по штучному створенню злочину проти мене , а саме:

    1. відсутні достовірні докази того, що гр. Сорока О.І. хотіла приватизувати приміщення по вул. І.Франка, 34 так як, згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 27.05.2005р., це приміщення не належало до комунальної власності Самбірської міської ради, і про це було відомо і Сороці О.І., і працівникам міліції, і слідчому прокуратури Литвинюку О.В., тобто згідно ст. 94 КПК України – відсутні підстави для порушення кримінальної справи, а заява гр. Сороки О.І. – це завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, надана нею 04.08.2005р., в міліцію з корисливих мотивів – одержати безоплатно вищевказане приміщення.
    2. відсутні достовірні докази в заявах шести інших заявників, які надані ними в міліцію, з корисливих мотивів.
    3. на підставі підроблених, працівниками міліції, речових доказів слідчим прокуратури Литвинюком О.В. винесено 18.09.2005р. постанову ”Про визнання речових доказів ”, яка містить в собі службове підроблення.
    4. працівники міліції та свідки, під час допиту їх в суді , надали завідомо неправдиві покази, що підтверджується стенограмою та аудіозаписом, які зафіксовані в судовому засіданні, та відеозаписом мого затримання 04.08.2005року.

    В зв’язку з тим, що в судовому слідстві встановлено факти, які підтвердили відсутність в моїх діях складу злочину, який інкриміновано мені прокуратурою, Залізничний районний суд м. Львова постановив 21.02.2007р. виправдувальний вирок.

    Апеляційний суд Львівської області виніс, 22.05.2007р., ухвалу, якою залишив в силі виправдувальний вирок.

    Народний депутат Кендзьор Я.М., використовуючи свій статус народного депутата, грубо порушував Закон, чинив політичний тиск, через вищевказаних посадовців, на суди всіх рівнів, щоб було скасовано виправдувальний вирок.

    Підтвердженням цих слів є той факт, що колегією з трьох суддів: (Таран Т.С. – доповідач, Глос Л.Ф., Паневін В.О.) Верховного Суду України –винесено 18.12.2007 ухвалу, якою скасовано виправдувальний вирок, а справу направлено на новий розгляд в Залізничний районний суд м. Львова .

    Мною було двічі направлено до Верховного Суду України “Клопотання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 18.12.2007 у справі № 5-4359 км 07 в порядку виключного провадження”, і двічі було невмотивовано відхилено його розгляд, не вказано об’єктивні підстави відмови його розгляду.

    Перший раз клопотання подано 31.01.2008 – на яке я отримав відповідь від 18.03.2008, за підписом судді Кравченко К.Т., в якій вказано, що підстав передбачених ст. 4004 КПК України для перегляду справи в порядку виключного провадження не знайдено, а клопотання залишено без задоволення.

    Другий раз, клопотання подано 27.03.2008 – на яке отримано аналогічну відповідь, за підписом судді Синявського О.Г., від 03.04.2008.

    Підтвердженням того, що ухвала ВСУ від 18.12.2007 та дві відповіді з ВСУ, про відмову в розгляді мого клопотання, є політичним замовленням народного депутата Кендзьора Я.М., є той факт, що в конверті, в якому мені було відправлено відповідь судді Синявського О.Г. від 03.04.2008, на моє повторне клопотання, мною було виявлено документ, який я не подавав з пакетом документів до Верховного Суду України, а саме ксерокопія “Заяви” мого адвоката Василишина Івана Йосиповича, до Залізничного районного суду м. Львова. На ній стоять написи про направлення “Заяви” на розгляд судді Мусієвському Є.П., а також напис чорною пастою на російській мові “Кендзер!”, що підтверджує, контролювання моєї справи Кендзьором Я.М.

    Цю “Заяву” я особисто подавав до Залізничного районного суду м. Львова 28.02.2007 і на ній цих написів не було. Яким чином ця “Заява” потрапила до Верховного Суду України і хто поставив напис “Кендзер!”, повинні з’ясувати правоохоронні органи, так як цей факт є доказом корупційних діянь суддів Верховного Суду України та народного депутата Кендзьора Я.М., результатом яких є винесення завідомо незаконних судових рішень.

    Якщо Верховний суд України виніс 18.12.2007 незаконну ухвалу, якою було скасовано виправдувальний вирок по сфальсифікованій відносно мене кримінальній справі та в подальшому відмовлено в розгляді моїх клопотань до Верховного Суду України, то хто ж дав таку вказівку суддям ВСУ. На мою думку, по змові з Кендзьором Я.М., це міг зробити заступник Глави Секретаріату Президента – Пукшин Ігор Гелярович.

    Протягом 2005-2008рр. я не працюю, так як в трудовій книжці зроблено незаконні записи, які не дають мені змоги працевлаштуватися і я через суд добиваюся виплати заробітної плати за термін незаконного звільнення. Дружина отримує 800 грн. зарплати. На нашому утриманні є неповнолітня донька.

    Під час помаранчевої революції, я першим з міських голів України привіз в м. Київ на семи автобусах (ЛАЗах) самбірчан і виступив на Майдані, щоб мери міст України привозили людей в Київ на підтримку Президента України.

    Як жити далі в Україні, коли мене переслідує народний депутат Кендзьор та інші, і стараються знищити мене повністю, за допомогою потужної державної машини – (міліція, прокуратура, суди. державні високопосадовці) …? Тож виходить, що сьогодні влада в Україні також є режимом бандократії…?

    На сьогодні в мене залишилося два шляхи вирішення цього питання:
    - це звернення до Президента України, як до гаранта конституційних прав та свобод людини і громадян України;
    - та звернення до Європейського суду з прав людини.

    І тепер я звертаюся до Вас з проханням: захистіть мою сім’ю та мене від знищення, не допустіть, вчинення наді мною розправи і запроторення до в’язниці, в якій мене чекає смерть.

    ПРОШУ:
    взяти мене під політичний захист та вжити всіх можливих заходів щодо забезпечення моїх конституційних прав на справедливий, об’єктивний і неупереджений розгляд Верховним Судом України мого “Клопотання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 18.12.2007 у справі № 5-4359 км 07 в порядку виключного провадження”, від 15.04.2008 року.
    Додатки:

    1. Виправдувальний вирок Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2007 р.
    2. Ухвала апеляційного суду Львівської області від 22.05.2007 р.
    3. Ухвала Верховного Суду України від 18.12.2007 р.
    4. Витяг з протоколу судового засідання Залізничного районного суду м. Львова.
    5. Ксерокопія відповіді ВСУ від 18.03.2008 р.
    6. Ксерокопія відповіді ВСУ від 03.04.2008 р.
    7. Ксерокопія “Заяви” Залізничного районного суду м. Львова від 28.04.2008 р. з написом “Кендзер!”.
    8. “Клопотання про перегляд ухвали Верховного Суду України від18.12.2007 у справі № 5-4359 км 07 в порядку виключного провадження”, від 15.04.2008 р.
    9. Звернення до Президента України В. Ющенка
    10. Звернення до Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко
    11. Звернення до Голови Верховної Ради України А.Яценюка
    12. Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини І.Карпачової
    13. Звернення до Голови Верховного Суду України В.Онопенка
    14. Звернення до Голови Служби Безпеки України В.Наливайченка
    15. Заява про вчинення злочину на ім’я Генерального прокурора України О.Медведька
    16. Клопотання про перегляд ухвали Верховного Суду України від 18.12.2007 у справі №5- 4359 км 07 в порядку виключного провадження

    З повагою,
    Тершовчин Т.І.

    Автор: admin, 12:22 am

Коментарів: 5

WP_Cloudy
  • Автомобилист пишет:

    Красиво получилось… Не знаю как остальным, но мне нравится. Кстати, как подписаться чтобы мне на электронный ящик приходило, если кто-то ещё оставил комментарий?

  • BananasParks пишет:

    я не жалею что посмотрела

  • Егор пишет:

    +1 :)

  • Демидов пишет:

    ОЧень мало у Вас рубрик,но информация интерестная.Переодически захожу почитать!

  • Интуиция пишет:

    Может не совсем в тему, но тем не менее… Слыхали, что с 1 октября вступают в силу изменения в правилах о решистрации доменных имён? Правда это только зоны ru коснётся. Якобы теперь все должны будут предоставить копии документов своему регистратору. Как считаете, это только для новых доменов, или и для старых придётся подтверждать свою личность??? И вообще, сильно я сомневаюсь, что такие меры помогут чем то улучшить рунет.
    Стоило ли вообще всю эту кашу заваривать, замаются они такой поток сканов паспортов обрабатывать..